Мультитест ЗНО-2022: українська мова

https://www.youtube.com/watch?v=9mUFvMRKRFI 

У межах вступної кампанії 2022 року передбачено складання вступниками до вишів національного мультипредметного тестування (НМТ), яке проводитимуть у комп’ютерному форматі. Цей іспит міститиме три блоки завдань: з української мови, математики та історії України.

Яким буде зміст завдань блоку НМТ з української мови?

Зміст завдань блоку НМТ з української мови буде відповідати чинній програмі ЗНО з української мови. Необхідно звернути увагу, що у відповідній програмі вас має цікавити лише та частина, що стосується української мови.

Ця частина охоплює всі мовні теми, вивчення яких передбачено в шкільному курсі української мови, а саме теми:

• «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»;
• «Лексикологія. Фразеологія»;
• «Будова слова. Словотвір»;
• «Морфологія»;
• «Синтаксис»;
• «Стилістика»;
• «Розвиток мовлення».

Питома вага до того чи іншого розділу мовознавства в змісті блоку НМТ з української мови загалом відповідає тому, що характеризує зміст тестів ЗНО з української мови.

Щоправда, розділам «Стилістика» та «Розвиток мовлення» приділено дещо менше уваги з огляду на комп’ютерний формат тестування, який, зокрема, унеможливлює використання завдань на надання письмової розгорнутої чи короткої відповідей.

Яка структура блоку НМТ з української мови?

Усього в блоці НМТ з української мови буде 20 завдань, з-поміж яких:

• 15 завдань з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох або п’яти варіантів;
• 5 завдань на встановлення відповідності (потрібно встановити по 4 «логічні пари»).

Зверніть увагу, що в блоці НМТ з української мови не буде завдань, які передбачають надання письмової розгорнутої чи короткої відповідей, як не буде й завдань з української літератури.

Як будуть оцінювати завдання блоку НМТ з  української мови?

Завдання з української мови буде оцінено відповідно до схеми нарахування балів, застосовуваної в ЗНО. Тобто по 1 тестовому балу буде нараховано за кожну правильну відповідь на завдання з вибором однієї правильної відповіді та по 1 тестовому балу за кожну правильно визначену логічну пару в завданнях на встановлення відповідності.

Отже, за виконання завдань блоку НМТ з української мови можна отримати від 0 до 35 балів.

Свій результат (тобто кількість набраних балів за правильно виконані завдання) ви знатимете після виконання блоків НМТ.

Пізніше результат кожного блоку буде також переведено в шкалу 100-200 балів. Для отримання результату за шкалою 100-200 достатньо буде набрати хоча б один тестовий бал.

Як підготуватися до виконання завдань блоку НМТ з української мови?

Передусім, безперечно, варто продовжувати ретельно працювати над шкільною програмою з української мови, відвідуючи онлайн або офлайн уроки, які проводять ваші вчителі, або уроки Всеукраїнської школи онлайн.

А для самостійного тренування доречно використовувати:

• тести ЗНО-ОНЛАЙН з української мови та літератури за минулі роки;
• завдання з української мови, згруповані за певними темами, які відповідають мовним темам, передбаченим програмою;
• перелік слів з правильними наголосами до ЗНО-2022;
• коментарі до тестів з української мови минулих років, які надані провідними фахівцями з підготовки до тестування.

Така підготовка допоможе не лише якісно повторити мовні теми чи відпрацювати найбільш проблемні розділи, а також призвичаїтися до роботи в середовищі онлайн-тестувальників.

ЛІНА КОСТЕНКО - ПОЕТЕСА ЕПОХИ

Сьогодні, 19 березня, геніальна українська поетеса і письменниця Ліна Костенко святкує свій день народження. Їй виповнився 91 рік.

17 березня 2021 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав ініціативу номінувати Ліну Костенко на Нобелівську премію з літератури в 2022 році.

Довідково

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 у Ржищеві (Київська область). Вона брала активну участь у дисидентському русі.

Ліна Костенко — лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994), нагороджена медаллю Святого Володимира, Почесною відзнакою Президента України (2000).

У 2000 р. стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги і нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.
2010 року Ліна Костенко опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.
Ліна Костенко — почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Поетеса-шістдесятниця видала низку збірку, серед яких «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роман у віршах «Маруся Чурай» тощо.
Ліна Костенко принципово відмовилася від Премії «Золотий письменник України» та звання Героя України, мотивуючи, що ці нагороди «як політична біжутерія їй не потрібні», адже у неї головне — Ім’я.

Ліну Костенко називають беззаперечним моральним авторитетом для багатьох українців. Вона підписувала в 1965 році лист-протест проти арештів української інтелігенції. У 1966 році під час львівського судилища над братами Горинями кинула їм квіти. Згодом написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших учинків, які засвідчували її активну громадянську позицію.

Після цього вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права друкувати власні твори, що для поета — майже смерть. Але вона вистояла.

З початку війни на сході України письменниця приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО». Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.

В імені її - всі барви України

До 150-річчя геніальної доньки українського народу

    Лариса Петрівна Косач. Леся Українка. Окраса й гордість української нації. Наш патент на благородство перед Європою і світом.

    Життя, думки й ідеї поетеси - поза часом, вони є і будуть актуальними для всіх наступників, бо в них - загальнолюдське гуманістичне начало, власне, те, що в серці "не вмирає" - честь, гідність, щирість, любов.

    Видатні поети ніколи не залишають нас, вони відходять у безсмертя.

Не стерлась райдужна сторінка,

Не вмерла пісня лісова.

Безсмертна Леся Українка

Була і є, повік жива!

        21 лютого світова громадськість відзначає Міжнародний день

 рідної мови. Для кожного з нас це ще одна можливість відчути 

свою приналежність до людей, які поважають і шанують рідну 

мову, милуються нею та плекають її.

    Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського 

спілкування. Це те, що живе в наших серцях. Змалечку, виховуючи

 в собі справжню людину, кожен з нас повинен насамперед 

створити у своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший

 скарб - рідна мова.
 
 
    Українці, коли наповнюються патріотичною гордістю, люблять 

розповідати, що українська  одна з наймилозвучніших мов світу. 

Проте, коли пафос відступає, чомусь дуже часто переходять на 

російську або користуються суржиком.

    Суржиком здавна в Україні називали мішанину зерна – жита, 

пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такого зерна. Сьогодні 

словом суржик  називають мову, в якій штучно об’єднані без 

дотримання літературних норм  елементи різних мов.

    Гадаємо, що спілкуватись суржиком – це однаково, що їсти їжу

 швидкого приготування. Звичайно, і нею можна втамувати голод,

 але від якісної і здорової їжі користі організму значно більше.

Тож, будьте гурманами! 

І нехай вам смакують українські слова!

УКРАЇНСЬКОЮ ГОВОРИ

Чи живеш біля моря синього,
Чи в степу, чи обіч гори,
Ти не будь малоросом, сину мій,
Українською говори.
Чи ідеш міською дорогою,

 А чи стежкою на селі,

 Говори українською мовою,

Бо живеш на своїй землі.
І не слухай ворожих натяків –
Мов, «забули за сотні літ»,
Це ж бо так, як забути матінку,
Що пустила тебе у світ.
Чуєш, як розмовляють соняхи,
Як шумлять густі явори,
Як від рідної мови сонячно –

Українською говори!

Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика

 

!!!Правила проведення Всеукраїнського відкритого марафону

з української мови імені Петра Яцика (зі змінами)

Загальні положення

1. Всеукраїнський відкритий марафон з української мови імені Петра Яцика (далі – марафон) проводиться з метою розвитку в учнівської та студентської молоді стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови, формування компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування.

2. Марафон організовують Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів» та Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти».

Технічним партнером марафону є товариство з обмеженою відповідальністю «Еволюшн Груп», яке надає доступ учасникам до платформи HUMAN.

3. Учасниками марафону є учні 3-11 класів закладів загальної середньої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студенти, курсанти закладів фахової передвищої та вищої освіти.

4. Участь у марафоні є добровільною та безкоштовною.

5. Учасники марафону несуть відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності.

6. Обробка персональних даних учасників марафону здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Організація та проведення марафону

7. Для участі в марафоні учасникам необхідно у період з 01 до 14 лютого 2021 року:

а) заповнити анкету (режим доступу – https://cutt.ly/GhYhvnu ), за добу на вказану в анкеті електронну пошту надійде інструкція з реєстрації на платформі HUMAN та код доступу;

б) зареєструватися на платформі HUMAN (режим доступу – https://id.ev.systems/auth/registration ).

8. Марафон проводиться в дистанційному форматі з 26 лютого до 21 березня 2021 року в чотири етапи.

9. Завдання на платформі HUMAN будуть доступні учасникам:

І тиждень – з 14 години 26 лютого до 14 години 28 лютого;

ІІ тиждень – з 14 години 05 березня до 14 години 07 березня;

ІІІ тиждень – з 14 години 12 березня до 14 години 14 березня;

ІV тиждень – з 14 години 19 березня до 14 години 21 березня.

10. Перехід на наступний етап марафону відбувається за умови виконання завдань попереднього етапу, незважаючи на кількість балів, які набрав учасник за результатами перевірки.

11. Учасник, який не виконав завдання певного етапу або не надіслав його на перевірку, вибуває з марафону.

12. Результатом марафону є сума балів за завдання, що виконані учасником на чотирьох етапах.

Визначення призерів мовного марафону

13. Призери марафону визначаються з числа учасників, які виконали завдання усіх чотирьох етапів, набрали найбільшу кількість балів та посіли 1-3 місця у співвідношенні 1:2:3.

14. Призери марафону отримують дипломи МБФ «Ліга українських меценатів».

15. Призери можуть бути відзначені преміями МБФ «Ліга українських меценатів».

ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ?

 

На розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект закону України «Про освіту».

 

Одним з основних завдань Закону є удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти особи упродовж життя (запровадження таких видів освіти як формальної, неформальної та інформальної); удосконалення нормативно-правової бази освіти, у тому числі розроблення новітніх програм, зорієнтовних на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів тощо.

 

Стаття 36 проекту Закону присвячена академічній доброчесності.  

 

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

 

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право;
• надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

 

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

 

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

 

Порушенням академічної доброчесності вважається:

 

1. академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
2. фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
3. обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;
4. списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
5. хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

 

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

 

• відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
• позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

 

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

 

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження навчального курсу;
• відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту).

 

За порушення принципів академічної доброчесності визначених у статті 36 пропонується запровадити академічну відповідальність. На думку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, запропоноване у частині 5, 6, 7 статті 36 проекту поняття академічної відповідальності є некоректним. Адже, Основний Закон держави чітко визначив види юридичної відповідальності, до яких належать - цивільно-правова, кримінальна, адміністративна та дисциплінарна відповідальності, згідно з пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України. Крім того, за змістом положень статті 36 проекту, академічна відповідальність по суті є адміністративною відповідальністю, яка за наявністю достатніх підстав, повинна накладатись відповідним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Приміром, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24 липня 2013 року «Про порядок присудження наукових ступенів», центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, може позбавляти осіб, яким присуджено наукові ступені, цих ступенів на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій.

 

Експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради України вважають, що безпосередні підстави, види підстав, порядок притягнення до відповідальності та накладання стягнень за певні правопорушення у галузі освіти не є предметом правого регулювання означеного Закону.

 

Крім того, експерти звертають увагу на термінологічну неузгодженість положень статті 36 проекту з чинним законодавством. Зокрема, запропоноване пунктом 5 частини 4 статті 36 визначення «хабарництво» відсутнє у чинному законодавстві та замінено на поняття «отримання неправомірної вигоди», закріпленого в статті 364 Кримінального кодексу України. Так само, запропоноване у пункті 1 частини 4 статті 36  поняття  академічного плагіату, потребує узгодженості з визначенням терміну плагіат, закріпленого у пункті в) частини 1 статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

21 березня - Всесвітній день поезії

 Вітаю всіх зі Всесвітнім днем поезії. Нехай її бурхливе джерело наповнює ваші серця безмежною блакиттю, дарує натхнення, гарний настрій та легкі рими.

Цікава інформація
Топ-5 сучасних майстрів слова

Поети України. Клуб поезії

Віртуальні подорожі Шевченківськими місцями

На жаль, сьогодні не у всіх є можливість відвідати музей, які знаходяться за сотні й тисячі кілометрів від нас. І тут на допомогу приходить інтернет та віртуальні екскурсії.
Тож сьогодні, у день народження Великого Кобзаря, запрошую вас у подорож Шевченківськими місцями.

Національний музей Тараса Шевченка (Київ)

Шевченківський Національний Заповідник (Канів)

Будинок-музей Тараса Шевченка на Майдані Незалежності

"Батьківщина Тараса Шевченка" - село Моринці

"Батьківщина Тараса Шевченка" - село Шевченкове

Пам'ятник "Я пас ягнята за селом" (село Шевченкове)

Музей "Кобзаря" Тараса Шевченка (Черкаси)

Музей "Флігель Тараса Шевченка" (Яготин)

Хата на Пріорці (Київ)

Музей "Заповіту" Тараса Шевченка (Переяслав-Хмельницький)

Баришівський музей Тараса Шевченка (Баришівка, Київська область)

Кімната-музей Тараса Шевченка (Львів)

Будинок на Василієвському острові, де жив Тарас Шевченко (Санкт-Петербург, Росія)

Орський музей Тараса Шевченка (Орськ, Росія)

Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка (Оренбург, Росія)

Музей та меморіальний комплекс Тараса Шевченка (Форт Шевченко, Казахстан)

Остання квартира Тараса Шевченка (Санкт-Петербург, Росія)