Мій шлях до успіху



З досвіду роботи 

Місце роботи: Староосотська філія КЗ “Олександрівський ліцей №1”

Посада: учитель української мови і літератури

Освіта: Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка, 2003

Кваліфікаційна категорія:  спеціаліст І категорії

Методична робота: член ФОП суспільно-гуманітарних дисциплін, голова ФО класних керівників


З огляду на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера учнями та запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання) надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві. Кожен учитель намагається стежити і встигати за розвитком науково-технічного прогресу.

           Тому головним питанням у методиці є опанування учнями умінь і навичок саморозвитку особистості, визнання необхідності освіти протягом усього життя людини. Все це визначає необхідність широкого використання ІКТ у системі освіти в цілому та при викладанні української мови та літератури зокрема.

Використання нових інформаційних технологій у навчанні дозволяє розглядати учня як центральну фігуру освітнього процесу, і веде до зміни стилю взаємин між його суб'єктами. При цьому вчитель перестає бути основним джерелом інформації і займає позицію людини, що організовує самостійну і пізнавальну діяльність учнів і керує нею. Тому використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти.

  У своїй діяльності застосовую такі типи мультимедійних засобів, як:

•        інтелектуальні ігри, вікторини;

•        таблиці, графіки, діаграми, схеми;

•        відкриті, закриті, комбіновані тести;

•        інтерактивні кросворди;

•        комп’ютерні диктанти;

•        презентації, публікації, інформаційні бюлетені;

•        віртуальні екскурсії, подорожі;

•        навчальні і художні фільми;

•        конструктори уроків.

          Інформаційно-комунікаційні та мультимедійні технології у рамках шкільної освіти  використовую на різних етапах одного уроку: у процесі перевірки домашнього завдання, під час актуалізації опорних знань учнів, мотивації навчальної діяльності учнів, вивчення нового матеріалу, закріплення.

При застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури я чітко визначаю можливості використання комп’ютерних технологій і враховую в практичній діяльності:

-        По-перше, намагаюся задіяти в роботі на уроці не тільки здібних учнів, а й тих, які мають досягнення середнього й достатнього рівнів;

-        По-друге, визначаю можливості комп’ютера на різних етапах уроку, а саме комп’ютерні технології (ІКТ)

Використання інформаційно-комунікаційних технологій роблять урок цікавим, адже вони яскраві і надовго запам’ятовуються, створюють позитивну атмосферу. Використовую їх під час вивчення нового матеріалу; під час узагальнення і систематизації знань;  повторення;  контролю засвоєного матеріалу.   Інформаційно-комунікаційні технології навчання поєдную з апробованими, результативними технологіями:

-         інтерактивним навчанням;

-         навчанням як дослідження;

-         проектною технологією;

-         проблемним навчанням;

-         сугестивною технологією.

Застосовую в роботі перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші. Це дає можливість не тільки опрацювати сюжет твору, але й порівняти літературний твір і фільм. Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури.  

Зацікавлюю  учнів матеріалом уроку, створюючи власні мультимедійні проєкти з обраної теми. Для цього використовую різні види проєктів:

-         дослідницькі;

-         творчі;

-         рольові, ігрові;

-         інформаційні;

-         практично-організаційні.

На уроках-проєктах учні вчаться самостійно представляти, структурувати і виражати свої знання, що дозволяє закріпити й поглибити їх, підвищити рівень оволодіння вміннями й навичками, головною з яких буде здатність знайти, дослідити та опрацювати самостійно інформацію та презентувати її на уроці (дослідницький метод роботи), а також здатність критично осмислити інформацію (аналітичний метод роботи), відпрацювати мовні навички. Також, такий вид діяльності сприяє розвитку в учнів умінь працювати в різних групах, тим самим формуючи особистісні якості (взаєморозуміння, взаємоповагу, відповідальність); інформаційно-технологічної культури (знання, уміння і навички використання інформації з різних джерел, навички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями); структурування знань шляхом встановлення міжпредметних зв’язків; мотивації до навчання та самонавчання.

 Урок – віртуальна екскурсія  - це уявна мандрівка до музею чи виставки. Для організації такого уроку ми з учнями складаємо маршрут, визначаємо джерела пошуку інформації. Наступний крок - організація роботи з одержаною інформацією, результатом якої є творчі роботи: повідомлення, презентація, заповнена таблиця, відповіді на питання тощо. А це, безперечно, сприяє формуванню самоосвітньої, комунікативної, інформаційної, полікультурної компетентностей учнів.

Таким чином, використання ІКТ та мережі Інтернет на уроках  української мови та літератури забезпечує підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення предмета, формуються у них  навички пошуку, аналізу і використання інформації, що ведуть до підвищення якості процесу навчання і сприяють формуванню в учня ключових компетенцій.

 




Від творчості вчителя до творчої особистості учня

                                                                      У кожній дитині треба побачити
                                                                     питання, ту божу іскру, яку
                                                                     вихователь завдяки мистецтву
                                                                     виховання, пройнятого любов’ю, має
                                                                     вирішувати доти, доки ця дитина не
                                                                     знайде саму себе.
         Рудольф Штайнер.

Продовжуючи себе у своїх дітях, ми творимо не тільки людину. Ми творимо час. Дух часу, взаємини між людьми – все це залежить від того, які ми з вами, від того, яка школа, що їй народ довірив своє майбутнє.
               Василь Сухомлинський.

На сучасному етапі розвитку нашої держави постала проблема відродження й перебудови національної системи освіти «як найбільш важливої ланки у вихованні свідомих громадян Української держави» (Державна національна програма «Освіта»). Тому особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями , нормами демократичної культури.
Тому вважаємо, що головна мета школи – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А нова школа – школою творчості та успіху.
Діяльність учителя української мови та літератури повинна бути спрямована на створення такої системи, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей учнів.
Основними принципами в досягненні цієї мети вважаємо :
·        Принцип творчої діяльності, самодіяльності та самостійності учнів.
У процесі навчання виявляємо творчі сили дитини, розвиваємо її самостійність у пошуку істини шляхом залучення до різних видів творчої діяльності. Узгоджена з віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до навчальної праці, розвитку інтелекту, максимальному розвитку здібностей.
·        Принцип демократизації.
Це співробітництво педагога та учнів, відхід від авторитарного стилю.
·        Принцип гуманізації взаємин педагога та учня.
Сприйняття особистості учня, як вищої соціальної цінності, визнання його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності.

Концептуальні засади.
Кредо : Людина така, в яку себе вірить !
·        Збереження комфортних умов для розвитку творчих здібностей, реалізації їх природних компетенцій, прагнення й здатності до зростання.
·        Різнопланова інтелектуальна підготовка особистості, яка сприяє орієнтації в суспільстві, розв’язанню життєвих проблем.

Завдання :
·        Створення умов для самореалізації та саморозвитку особистості.
·        Забезпечення реалізації нових підходів до організації навчально-виховного процесу :
а) гуманістичного ;
б) організаційно-діяльнісного ;
в) особистісно орієнтованого.
Гіпотеза впровадження проекту «Формування творчої особистості учня на уроках української мови та літератури» полягає у тому, що формування та розвиток творчих здібностей та творчої особистості повинно відбуватися через спільну творчу співпрацю, яка передбачає творчі стосунки вчитель – учень, учень – учень, учитель – батьки.
У своїй роботі кожний педагог повинен користуватися такими заповідями :
·        Кожна дитина талановита.
·        Кожна дитина має право на помилку.
·        Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.
У таких умовах педагог повинен бути :
                                          Педагог



Філософ                           Майстер                         Психолог



Віра в життя                Віра в дитину                  Віра в себе

Усвідомлюючи, що питання розвитку творчої особистості та творчих здібностей особливо гостро постає в сучасній школі, кожен педагог повинен працювати над цією проблемою.
Завданням роботи є впровадження інтерактивних методів та прийомів для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість школярів.
Робота з дітьми щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках української мови та літератури повинні мати місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.
Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкен», «ажурна пилка». Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.
Як же можна використати інтерактивні методи на уроках української мови та літератури ?
                                             «Асоціативний кущ»
 Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так у 7 класі під час вивчення твору А. Чайковського «За сестрою», учнів «одягають» головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ


                                                чесний                                          
      винахідливий                                                рішучий



                                                                                              
волелюбний                                                                    цілеспрямований
                                                Павлусь
 

       кмітливий
стійкий у вірі
                                          відважний   

Метод «асоціативного куща» раціонально використовувати на уроках зв’язного мовлення, виразного читання. Пропонуємо «асоціативний кущ» до слова пісня.  
Ефективним для розвитку творчих здібностей учнів є метод «ажурна пилка», який дозволяє кожному школяру виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам. Використання цього методу дає можливість ознайомлення з новим і систематизації картини теми. Взагалі це групова робота, але саме вона дає школярам відчути свою значущість.
                                  «Ажурна пилка»
 Створюються «домашні» та «експертні» групи. Готується матеріал для  «домашньої» групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку школярів об’єднують у «домашні» групи, а потім створюються «експертні». Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній «експертній» - однакові. Далі дається завдання «домашнім» групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи «домашніх» груп пропонується учням розійтися по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується школярам повернутися «додому». Кожний має поділитися інформацією, отриманою в «експертній» групі. Завдання «домашніх» груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації. Заключний етап – презентація у вигляді схем, таблиць, графіків або малюнків.

Такий метод доречно використовувати на уроках української мови та літератури як під час узагальнення теми, так і під час вивчення нового матеріалу.
Цікавим на наш погляд, є метод проектів, який використовується на уроках з метою організації самостійної та самоосвітньої діяльності учнів.

                                       Метод проектів
                      Технологія роботи над проектами 

№ п\п
       Етапи діяльності
      Зміст діяльності
1.
Підготовка.
Визначення теми і мети проекту
Учні: обговорення, пошук інформації.
Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога в постановці завдань.
2.
Планування:
а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;
б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.
Учні: формулюють завдання і виробляють план дій.
Вчитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.
3.
Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент)
Учні: збирають інформацію.
Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.
4.
Аналіз.
Аналіз інформації, формулювання висновків.
Учні: аналізують інформацію.
Вчитель: коректує, спостерігає,   радить.
5.
Подання та оцінка результатів (усний або письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями).
Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.


З точки зору розвитку творчої особистості та творчих здібностей, цей метод ідеально підходить для реалізації мети, яку поставить учитель перед собою. Це й інсценізація, і створення репортажів з улюбленим героєм, і підбір цитатного матеріалу, і складання тестових завдань, і створення галереї малюнків тощо.

Немає коментарів:

Дописати коментар