45 словникових диктантів для 5 і 6 класу
ТЕМА: Речення з одним головним членом
МЕТА: - удосконалити
знання учнів про речення та його відмінність від словосполучення;
-
поглибити та розширити
поняття граматичної основи речення;
-
розвивати
вміння п'ятикласників визначати способи вираження
граматичної основи;
- виховувати любов до рідної мови,
поетичного слова.
ТИП УРОКУ. Засвоєння нових знань.
ОБЛАДНАННЯ: підручник, опорні схеми, картки.
ХІД УРОКУ
І.Організаційний
момент.
ІІ.Актуалізація
опорних знань.
1. Перевірка домашнього завдання
(організований збір зошитів).
2.
Словниковий диктант (запис
слів, які не перевіряються за правилами).
Кишеня, лиман, левада, директор, депутат,
леміш, лимон, пиріг, вокзал, дивізія.
3.
Повторення
ознак речення за допомогою інтерактивної технології
«Мозковий штурм».
Учні класу діляться на чотири групи, кожна з яких
на листку паперу записує ознаки речення. Потім
представники від кожної групи записують їх на дошці, утворюючи «павутинку».
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
1. Евристична бесіда на основі запропонованих
вчителем малюнків.
-
Порівняйте
два малюнки та речення - підписи під ними.
-
Яка різниця між будовою цих
речень? А між змістом?
-
Зробіть
висновок, користуючись рубрикою «Запам'ятаймо»
підручника (§15, ст.50).
2. Диктант з
коментуванням.
- Послухайте уривки з поезій
М.Сингаївського, М.Рильського,
С.Шелуніна, Д.Білоуса. Визначте тему та ідею цих творів .
Які художні засоби використали поети?
Запишіть односкладні речення, які є в цих віршах.
1. Ти постаєш в ясній
обнові, Як пісня, линеш, рідне
слово. Ти наше диво калинове, Кохана материна мово! Плекаймо в серці
кожне гроно, прозоре диво калинове. Хай квітне, пломенить червоно в сім'ї
великій, вольній, новій.
Д.Білоус.
2 Без
мови немає народу, Як сонця без сяйва й
тепла.
С.Шелунін
3. Мужай,
прекрасна наша мово,
Живи, народу віще слово,
Цвіти над нами веселково,
Як мир, як щастя, як любов!
М.Рильський
4. Колискова пісня, колискова,
то найперша материнська мова, пахне вона м'ятою і цвітом, Чебрецем і
суничним літом. Пахне молоком і споришами, Скільки в ній ласкавості і шани!
М.Сингаївський
5. Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й неустанно Політь бур'ян.
М.Рильський
III. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ.
1. Робота з підручником.
а) Виконання
вправ 89,90 (письмово).
б) П'ятихвилинка
для відпочинку.
Рубрика «Усміхнімося» (ст.51).
2.
Творча
робота в парах : за матеріалом вправи 92 (записати 5-6 односкладних
речень про погоду в жовтні, визначити в них граматичні
основи).
3.
РЗМ.
Усно скласти діалог на довільно вибрану тему, використовуючи
односкладні речення.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ.
1.Гра-естафета "Художники слова" (за варіантами ).
ЗАВДАННЯ: записані на
дошці односкладні речення перетворити спочатку на двоскладні без другорядних членів, а потім додати ще й другорядні члени, не втрачаючи змісту поданих речень.
І варіант
|
Осінь .Настала
осінь. Настала пізня осінь. |
Дощить .Йде
дощ. Часто йде дрібний
дощ. |
Похолодало.
Повітря стає холоднішим .Повітря
восени стає холоднішим. |
ІІ варіант
|
Зима. Прийшла зима. Прийшла білосніжна зима. |
Морозно. Вдарили морози. Вдарили тріскуні морози. |
Снігопад. Почався снігопад. Почався густий снігопад. |
2.Усно
розказати про те, у яких стилях мовлення доречно використовувати односкладні
речення, а у яких – двоскладні.
V. Підсумок уроку. Учням
пропонується на спеціальних картках записати свої враження від уроку,
зауваження, пропозиції і здати вчителю.
VІ. Пояснення
домашнього завдання.
1. Вивчити правило (§15, ст.50).
2. Виконати вправу 91 (для всіх учнів).
3. Творче
завдання: створити опис осінньої чи зимової погоди (за
варіантами), використовуючи односкладні і двоскладні речення.
Намалювати ілюстрації до описів.
ТЕМА: Види речень за
метою висловлювання. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речення.
МЕТА: - систематизувати
й узагальнити знання учнів про речення взагалі і види речень
за метою висловлювання зокрема;
-
формувати
вміння правильно інтонувати різні види речень та
вміння робити синтаксичний розбір
речення;
-
розвивати
в учнів логічне мислення і творчу уяву, культуру
мовлення;
-
виховувати
любов до рідного слова, української поезії.
ТИП УРОКУ. Застосування знань, умінь і навичок. ОБЛАДНАННЯ УРОКУ: підручники, роздатковий матеріал,
картки.
ХІД
УРОКУ
І. Організаційний
момент.
ІІ.Актуалізація опорних знань.
1. Перевірка
домашнього завдання:
конкурс "Художники слова і пензлика" (див. додаток)
2. Текст -
взаємоперевірка.
1. Словосполучення
вживаються для:
а) вираження
головної думки;
б) називання
предметів, їхніх ознак, дій;
в) створення
граматичної основи речення.
2. Слова у
словосполученнях пов'язані:
а) за змістом;
б) за допомогою
закінчення;
в) за
змістом і граматично.
3. Словосполучення
складається:
а) із
головного та залежного слова;
б) із
граматичної основи;
в) з
незалежних одне від одного слів.
4. Головне
слово у словосполученні визначається за допомогою:
а) закінчення;
б) питання;
в) прийменника.
5. Будову
словосполучень і речень вивчає:
а) фонетика;
б) стилістика;
в) синтаксис.
6. Речення є засобом вираження:
а) закінченої
думки;
б) головної
думки;
в) чужої
думки.
7. Речення -
будівельний матеріал для:
а) вираження думки;
б) тексту;
в) словосполучень.
8. Речення
обов'язково має:
а) головне та
залежне слово;
б) підмет і
присудок;
в) граматичну
основу.
9. Які із перерахованих сполучень слів не є
синонімами до поняття "граматична основа речення":
а) головне та
залежне слово;
б) головні
члени речення;
в) підмет і
присудок.
10.3а наявністю головних та другорядних членів
речення бувають:
а) великими і
малими;
б) поширеними
і непоширеними;
в) простими і
складними.
11.3а кількістю головних членів речення бувають:
а) поширеними
й непоширеними;
б) односкладними
й багатоскладними;
в) двоскладними
й односкладними.
12.В односкладних реченнях граматична основа
складається з:
а) одного
головного члена;
б) підмета;
в) присудка.
3. Взаємоперевірка тесту за допомогою ключа, записаного на дошці: бва.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності
учнів.
1.
Проблемне запитання.
- Виразно, в особах, прочитайте вірш Т.Коломієць. Визначте тему, ідею та
художні засоби поезії. Зверніть увагу на розділові знаки в кінці
кожного речення. Поясніть, чому саме такі розділові знаки
там стоять. Інструкція: для вирішення проблемного питання зверніться до рубрики
"Запам'ятаймо" підручника
( § 16, ст. 52-54).
-
Чом, вітриську, розходився,
хазяйнуєш у саду?
-
Це я в місті заблудився і
дороги не знайду.
-
А
навіщо трусив сливи у некошену траву?!
-
Бо
удався нелінивим, без роботи не живу.
-
Ой
вітриську, робиш шкоду! Угамуйся хоч на мить!
Краще геть іди з городу, в чистім
полі будеш жить.
2. Конкурс "Юні
декламатори".
Використовуючи попередній матеріал підручника,
виразно прочитати тексти вправ 97, 98(2), 99(1), правильно
інтонуючи речення.
ІV.Основна частина уроку.
1.Пояснювальний диктант.
Завдання: записати речення, в кінці поставити
той розділовий знак, який закодований у
загадках вправ 95, 96, 101, використовуючи підказку вчителя.
ДИКТАНТ
Ой яка чудова українська мова ( )
(впр. 101 - !) Де береться це, звідкіля і як ()
(впр. 96 - ?)
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва, Бір,
перелісок, чорноліс ( ) Є іще й байрак ()
(впр. 95 -.)
3. Творча
робота в парах.
За поданими малюнками скласти твір-мініатюру,
використовуючи всі види речень за метою висловлювання й
емоційним забарвленням.
4. а) Синтаксичний розбір речення.
Всі ми любим нашу мову, наче пісню вечорову.
За допомогою технології "Мікрофон" визначаємо
ознаки даного речення.
-
Що записано на дошці?
(речення)
-
Який
знак стоїть в кінці цього речення (крапка). Яке це речення за
метою висловлювання? (розповідне)
-
Яке воно за емоційним
забарвленням ? ( неокличне)
-
Знайдіть граматичну основу (
ми любимо)
-
Скільки
граматичних основ у цьому реченні? (одна). То яке це
речення? (просте).
-
Скільки
головних членів входить до граматичної основи цього
речення? (два). Яке ж воно?
(двоскладне).
-
Чи є в реченні, крім
головних, другорядні члени? (так)
-
А як називається таке
речення? ( поширеним).
Запис: речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене.
б) Індивідуальна робота.
Завдання: зробити синтаксичний розбір речень на картках.
5. Поетична хвилинка:
а) До всіх сердець, як до
дверей, Є ключики малі. їх кожен
легко підбере, Якщо йому не лінь. Ти,
друже, мусиш знати їх, Запам'ятать не
важко: Маленькі ключики твої -"Спасибі"
і "Будь ласка".
б)
Бесіда за змістом поезії:
- Які "ключики" мав на увазі автор вірша?
(слова ввічливості)
-
А навіщо їх потрібно
вживати?
-
Які ще
"чарівні" слова -"ключики" ви знаєте?
в)
РЗМ Робота в парах.
Усно скласти діалог, використовуючи різні за метою
висловлювання речення, ввівши до них
слова-"ключики".
V. Підсумок уроку.
Опитування-гра „Темна конячка”: учні по черзі
дістають картки із запитаннями зі спеціального ящичка і дають на них відповіді
(питання стосуються теми уроку).
VI.Оцінювання учнів відповідно до їх роботи
на уроці.
VII.Пояснення
домашнього завдання.
1. Підготуватися до уроку-подорожі ( повторити
теоретичний матеріал
підручника).
2.
Індивідуальні
завдання на картках.
3.
Виконати
вправу 100.
ТЕМА. Імітаційна гра-подорож "Скарби Синтаксичного моря"
МЕТА: - повторити, глибше осмислити навчальний
матеріал;
-
перевірити рівень оволодіння
учнями теоретичних знань;
-
розвивати вміння застосовувати
отримані знання на практиці;
-
виховувати
почуття товариськості.
ХІД УРОКУ
І.Організаційний
момент.
ІІ. 1.
Вступне слово вчителя.
(Пояснення теми, мети уроку. Кожен учень отримує "бортовий журнал", де фіксуватимуться учителем оцінки
за кожне виконане завдання.)
4.
Заповнення
учнями "паспортних даних" (прізвище та ім'я, назва "плавзасобу").
IIІ. 1. Митниця.
Повторення і перевірка теоретичних знань учнів за
допомогою інтерактивної технології "Броунівський
рух".
( Кожен учень отримує спеціальну картку, з якою по черзі підходить до кожного з п'яти учнів-митників, що сидять за
окремими партами, розміщеними по
колу. Показавши свій рівень знань з даного питання і отримавши від "митника" доповнення,
переходить до наступного і т.д. Отримавши відмітки в картці від усіх
митників (у формі оцінки), повертається на
своє робоче місце).
2. Техогляд плавзасобу. Словниковий
самодиктант.
( по пам'яті за хвилину записати 10 слів, які не можна перевірити за правилами. Наприклад, можна записати такі слова:
мелодія, медаль,
кишеня, лимон, орден, держава, кермо, пшениця, директор, левада.)
3.Вибір
курсу плавання.
а )Завдання: виписати із запропонованого уривка
вірша 6 словосполучень, зробити
їх синтаксичний розбір
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмари, ясне сонце.
Тиша в морі... ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
Л. Українка.
б) SOS! Словосполучення за бортом!
Завдання: виписати з даних сполучень слів ті, що
становлять словосполучення:
морське повітря, чайки квилять, білий пароплав, під водою, чарівна русалка,
підняти якір, шторм починається, високі хвилі, орієнтуватися
по зірках, на дні, пливуть дельфіни.
4.
Орієнтування по зірках.
Творче завдання: скласти з поданих слів речення-прислів'я і підкреслити
в них граматичну основу.
1. Не, кожух, чужий, гріє.
2. Ластівка, не, весни, робить, одна.
3. Рве, тиха, вода, греблі.
4. До, язик, доведе, Київ.
5. Суд, не.
правда, боїться.
6. Під, вода, лежачий, не, камінь, тече.
5. Дивна
радіограма-попередження.
Завдання.
Щоб прочитати закодовану
радіограму-попередження, надіслану з берега, треба виписати тільки односкладні речення.
Радіограма
Море Синтаксису хвилюється. Сильний вітер.
Чайки плачуть над водою. Тривожно на морі.
Почало темніти. Дощить. Хвилі підіймаються все вище. Яскраві спалахи в небі. Це блискавиця розірвала чорні хмари.
Шторм. Треба бути обережними!
6. РЗМ.
Наказ капітана.
Завдання: скласти і
записати текст- інструкцію поведінки команди корабля під час шторму, використовуючи різні види речень
за метою висловлювання.
Зразок
Наближається шторм! Всі
займіть свої місця! Де лоцман?! Чи всі одягли рятувальні
жилети? Всім членам команди необхідно приготуватися
до надзвичайної ситуації. Не панікуйте!
7.
Бермудський трикутник.
Завдання: а)
відредагувати текст, який надіслали пірати;
б)
зробити синтаксичний розбір речення.
Піратське послання.
Скарб зможи снайти леше
той, хто зможи виконати наше завданя. Треба зкласти досьє на наше речиння - дороговказ. Хто це
низробить, скарб не получить.
Скарб ви знайдете у
своїх щоденниках після перевірки вчителем
ваших бортових журналів.
IV. Острів скарбів.
1. На столі вчителя
стоїть "піратський" сундук. У нього учні опускають
свої "бортові журнали" (завершені роботи).
2. Слово вчителя.
Вітаю
всіх капітанів із поверненням на землю після досить складного плавання по морю
Синтаксису в океані Мови. Наскільки воно
було успішним для кожного з вас, дізнаєтеся наступного уроку.
А зараз, будь ласка,
поділіться враженнями від подорожі. Які завдання були для вас
дуже складними, чому?
V. Домашнє завдання.
Кожен учень отримує картку відповідно до відповідей на попереднє запитання.
На картці, крім завдань,
зазначено параграфи підручника, які необхідно
повторити.
БОРТОВИЙ ЖУРНАЛ
Прізвище, ім'я капітана ___________________________________________
Назва човна
_____________________________________________________
І. Митниця
1. Словосполучення ______________________________________________
2. Ознаки речення _______________________________________________
3. Граматична основа ____________________________________________
4. Види речень __________________________________________________
5. Синтаксичний розбір речення ___________________________________
II. Техогляд плавзасобу __________________________________________
III. а) Вибір курсу плавання ________________________________________
6)SOS! Словосполучення за бортом
____________________________
IV.
Орієнтування по зірках
________________________________________
V.
Дивна
радіограма-попередження ________________________________
VI.
РЗМ.
Наказ капітана __________________________________________
VII. Бермудський трикутник ________________________________________
а) піратське послання
___________________________________________
б) "досьє"
____________________________________________________
Підсумковий бал ________________________________________________
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
«КОЛИ Б УСІ ОДУРЕНІ ПРОЗРІЛИ…»
(В.СИМОНЕНКО. «КАЗКА ПРО ДУРИЛА» - ОРИГІНАЛЬНИЙ ТВІР ПРО ДОЛЮ УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДУ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ)
Мета: ознайомити
учнів із твором В.Симоненка; формувати вміння та навички аналізувати текст,
висловлювати власні думки; розвивати логічне мовлення; виховувати любов до
України, красного слова.
Обладнання, наочність: портрет В.Симоненка, тематична папка, виставка книжок, аркуші паперу,
скотч, маркери.
Тип уроку:
урок-прозріння.
Форми, методи та прийоми роботи: „Створи собі настрій”, „Бліц-опитування”, словникова робота, проблемні
запитання, робота з текстом, словесне малювання, робота в парах, малих групах,
заповнення таблиць, складання схем, „Займи позицію”, „Незакінчене речення”,
озвучення очікуваних результатів, бесіда, Т-схема.
Міжредметні зв’язки: історія України, усна народна творчість, українська мова, релігія
Теорія літератури:
казка, гіпербола, притча, алегорія, метафора, порівняння, фразеологізми, пафос,
інвектива, гротеск.
Епіграф:
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів
посіріле,
Напевне б, репнуло від
сорому й хули.
В.Симоненко
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ
1. „Створи
собі настрій”.
2. Цілевизначення та планування.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ
ЗНАНЬ УЧНІВ
-
Чи
любите ви казки?
-
Що
називається казкою?
Теорія літератури.
Казка – цікаве усне оповідання про неймовірну, але
повчальну історію.
Казка (від „казати”) – це твір народної чи
конкретно-авторської фантазії, що розповідає про якісь незвичайні події з
участю надприродних сил і переважно щасливим завершенням.
-
Які
казки (за видами) ви можете назвати? (Фольклорні
(народні) та авторські (літературні).
-
До
якої групи ви віднесете „Казку” В.Симоненка?
-
Що,
на вашу думку, виражає літературна казка? (Погляд
на світ, притаманний конкретному письменнику, а не всьому народові).
ІІІ. РОБОТА НАД ВИВЧЕННЯМ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Бліц-опитування.
-
Що ви
знаєте про „Казку про Дурила” В.Симоненка? (Останній
твір митця).
-
Коли
вона була написана? (
-
Скільки
років „Казка” чекала друку? (25 років).
-
В
якому році її вперше було опубліковано? (У
кінці 80-х років).
-
Кому
адресувалася „Казка”: малечі чи дорослим? (Дорослим).
-
Як
побудовано сюжет? (За класичними зразками
мандрів головного героя).
-
З
чого складається твір? (З трьох частин).
-
Назвіть
їх. (І частина – Історія парубка Дурила,
ІІ частина – „Речитатив старшини Раю”,
ІІІ
частина – „Заповіт засновника Раю”).
-
Хто
головний герой „Казки”? (Дурило).
Словникова робота.
Дурень – розумово обмежена, тупа людина.
Т-схема.
|
Чи дурень герой твору? |
|
|
ТАК |
НІ |
|
|
|
-
Чому
ви так вважаєте? Обгрунтуйте свою думку.
-
Що в
народних казках уособлює образ дурня? (Добро,
справедливість, мудрість, порядність, чесність, сміливість).
-
Чому
саме так назвав свого героя автор? Кого мав на увазі?
-
Чому батько
вигнав сина з дому? Що сказав?
Ну,
йди вже, клята рахубо,
бо
дома з голоду вріжеш
дуба…
Словникова робота.
Рахуба – не змогти справитися, впоратися з ким-,
чим-небудь.
-
Чи
можна з цих рядків зрозуміти, коли й де відбувається дія? (Україна, голодні роки).
-
Куди
Дурило пішов?
-
Де
він побував?
-
Яка
країна трапилася Дурилові, коли він мандрував? (Дивна).
-
На що
була схожа ця країна? (На Рай).
Словникова робота.
Рай – місце, де блаженствують праведники після смерті.
-
Хто
був її мешканцями? (Люди, які без угаву вихваляли себе й порядки у
своєму краї).
Ми
знаєм все! Для нас усе
відоме!
Що
буде завтра? Запитайте нас.
-
Чому
Дурило розвісив вуха, роззявив рота і заслухався речитативом старшини Раю? (Повірив у їхню мудрість, могутність, абсолютну
правоту).
-
Зачитайте
уривок з тексту.
Ми
пронесем, ми підведем
і
підем,
ми
дійдемо, ми сягнемо
висот!
-
Чому
Дурило зрікається Вітчизни?
-
Чому
з часом герой твору перестав довіряти засновникам цього Раю?
-
На
чому там будувалося щастя?
-
Що
він там помітив? (У них ноги в крові).
-
Яка
думка не давала спокою Дурилові? (Чому та
річка, через яку пролягла дорога до щастя, із крові і людських сліз, і чия ж
кров у тій неглибокій річці?).
-
Чия? А відомо чия – тих людей,
що
підло не визнали наших ідей…
ми
їх, значить, трішечки, зовсім помалу
кого
задавили, кого зарубали.
-
Як
вони йому це пояснили?
-
Та це, - йому
кажуть, -
така
у нас звичка:
до
щастя дорога веде через
річку –
та
річка із крові та трішки
із сліз…
-
Чи
може людина жити щасливо у тій країні, до якої веде така дорога?
-
Чим
був такий Рай для простих людей? (Пеклом).
Словникова робота.
Пекло – місце під землею, куди потрапляють душі померлих
грішників для вічних мук.
-
Який
художній засіб допомагає розкрити справжню суть Раю? (Гіпербола).
Теорія літератури.
Гіпербола – різке перебільшення якихось рис людини, предметів
або явищ, щоб надати виразності, загостреності.
-
Що ж
розкриває гіпербола? (Допомагає змалювати
трагічну долю українського народу, звучить як заперечення всякої тоталітарної
системи з диктатурою терору).
-
Що
дає змалювання трагічного у художньому творі?
-
Про
що натхненно співають засновники Раю? (Про
ідола, його мудрість).
Словникова робота.
Ідол – про того, кого обожнюють, перед ким схиляються,
кому служать; кумир.
-
„А що це за ідол?”
-
Це той, хто закон
наймудріший
знайшов:
навчив нас хапати,
навчив убивати,
навчив людям в очі оману пускати,
навчив нас, як жити
годиться
на світі, -
читай заповіта його на граніті.
-
З якою
метою автор використовує нагромадження дієслів?
-
Чи
можна розшифрувати образ ідола? Хто він? (Й.Сталін).
-
Яка
до болю знайома країна вимальовується? (СРСР).
-
Чи
зрозумів Дурило в чому справа, в чому його помилка?
-
Чи
виправить він її?
-
Чи
прозрів?
Словникова робота.
Прозріння – починати усвідомлювати те, що було незрозумілим,
неусвідомленим раніше; доходити до істини.
Проблемне запитання.
-
Зрадити
Батьківщині – це помилка чи злочин?
-
Чому
ви так думаєте?
-
Кого
Дурило поспішає визволити з печери? (Дівчину-щастя).
Словесне малювання.
-
Якою ви її собі уявляєте?
-
Чи
знайшов герой дорогу додому, до батькової хати?
-
Коли
це сталося? (Коли його країна стала
вільною від кривавих „засновників”).
-
Як у
заключній сцені вирішуються всі проблеми? (По
казковому).
-
Чому
казка щасливо закінчується? (Добро
перемагає зло. Вона дотепна. Найсміливіші мрії збуваються).
-
Чи
могло все це відбуватися у реальному житті?
-
Чому
автор вдався до художньої фантазії? (Так
митець здатний у збільшеній проекції, рельєфніше відобразити певні вияви
життя).
Словникова робота.
Фантазія – (лат. phantasia – уява,
мрія, примха). Це творча уява, здатність людини на основі переробки і зміни
засвоєних раніше фактів життя створювати образи химерні, часто дуже відмінні
від реальних.
-
Яка
роль фантазії в творі? (Часто саме
фантазія стає засобом посутнього розкриття, сатиричного висвітлення потворних
життєвих явищ).
-
Спробуйте
тепер визначити вид казки. (Політична
казка-притча).
Теорія літератури.
Притча – повчальна алегорична, переважно релігійно-філософська
оповідь, що має сюжет і мораль.
Ознаки притчі:
-
алегоричність;
-
поділ
на дві частини – сюжет і мораль;
-
дидактичний
характер;
-
переважно
релігійно-філософський зміст.
Алегорія – (від гр. allegoria – інакомовлення) – інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою
конкретного образу.
-
У
чому мораль казки-притчі? (Мораль цілком
прозора: ніхто не має права зневажати людську гідність і свободу, суспільство
повинне будуватися не з примусу, а на засадах справедливості, рівності й
гуманізму).
Робота в парах. Заповніть
таблицю.
|
Алегорія |
Метафора |
Порівняння |
Фразеологізми |
|
„не менше саженя в ріст, кулаки – мов горщата, мов обаполи, ноги…” |
„годує мудрість” |
„мов трава, росло” |
„ти з мене останню сорочку зняв”, „з голоду вріжеш дуба” |
-
Які
художні засоби, наявні у творі, ми не назвали? (Гротеск, інвектива).
Теорія літератури.
Гротеск – (від іт. grottesco, фр. grotesjue – вигадливий, химерний). Це сатиричний художній прийом у мистецтві,
заснований на нарочито карикатурному спотворенні,
порушенні форм і розмірів предметів, перебільшенні чи применшенні
зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з
фантастичним, трагічного чи страшного з комічним, смішним.
Інвектива – (лат. invectiva (oratio) – лайлива (промова) – різке висміювання чи
звинувачення в чомусь, гнівний виступ проти чогось дуже негативного і суспільно
шкідливого. У літературі це найчастіше гостро викривальний вірш.
„Спільний проект”. Складання
схем.
І група – образ
Дурила.
ІІ група – образ
українського народу.
Презентація проектів (прикріплюються на дошці).
Учнівські проекти
І група
добрий
наївний
допитливий
довірливий
спостережливий
спокійний
ІІ група
Образ українського народу
одурений безмовний безправний
боязкий пригнічений віками гноблений
нескорений
-
Порівняйте
ці образи і скажіть, що в них спільного, а що – відмінного?
-
Доведіть,
що Дурило – це частинка українського народу.
„Займи позицію”.
-
Чи
можна стверджувати, В.Симоненко ідеалізував народ?
-
Чи
достатньо підстав для такої думки?
-
Що
спільного в образі Дурила з фольклорними героями?
-
Що ще
в ньому втілено? (Біблійний образ блудного
сина, що через поневіряння й випробування врешті знаходить дорогу додому).
-
Чи
можна провести й автобіографічні паралелі? (Так.
Герой В.Симоненка, як і сам поет, відмовляється від примарного раю, не хоче
закривати очі на страждання свого народу).
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
-
Які
проблеми порушено в алегоричному творі В.Симоненка „Казка про Дурила”?
-
Який
пафос твору?
-
У
чому полягає його патріотична спрямованість?
Теорія літератури.
Пафос – (від гр. pathos – пристрасть) –
емоційно-оцінювальне ставлення письменника до зображуваної ним дійсності, яке
відзначається великою силою почуттів; емоційне звучання, настрій твору, який
визначає його загальну тональність.
-
До
кого у „Казці” звертався поет? (До отих
безбатченків – безтурботних, цинічних і наївних, щирих у своїй сліпоті і
гнучкошиїх у пристосуванстві земляків своїх).
Проблемне запитання.
-
Що
чується в творі В.Симоненка: заклик, прохання чи пересторога? (Пересторога).
-
У
чому вона полягає? (Легко загубити дорогу
до рідного краю, але як важко буде згодом відшукати свою Вітчизну, утвердитися
у правоті своїй, у свободі вираження – думок, надій, переживань).
-
Що
своїм твором закликав не забувати поет?
(Кривавих уроків сталінізму).
„Незакінчене речення”.
„Казка про Дурила” – це твір …
Орієнтовні відповіді:
-
про долю
українського народу в умовах тоталітарного режиму;
-
про
пробудження національної свідомості;
-
про
рідну землю;
-
про
втрачену й віднайдену Батьківщину.
Заключне слово вчителя.
В.Симоненко
був образом свого часу. А час потребував не виховної, дидактичної літератури, а
перетворюючої, діяльної, такої, яка б переробляла свідомість, творила нові,
ціннісні орієнтири. Тому він з таким гнівом і сарказмом звертається у „Казці”
до тих своїх земляків, які люблять свій
народ тоді без міри, „коли у міру вигідно любить”, які закохані в ідею за добру
платню.
-
Чи не нагадує це вам наше сьогодення?
(Обмін
думками).
V. РЕФЛЕКСІЯ
- Як би ви тепер відповіли на поставлені
запитання?
- Чи досягли ви поставлених цілей? Як це
вам вдалося? Якщо не вдалося, то чому?
- Чи
зуміли ви зрозуміти твір В.Симоненка?
VI. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ
Обов’язкове: прочитати прозову збірку В.Симоненка „Вино з троянд”. Повторити поняття
„новела”, „мала проза”. Проаналізувати
одну з новел (на вибір).
За бажанням:
1. Написати міні-есе „Чого я чекаю від
знайомства з прозовою творчістю В.Симоненка”.
2. Підготувати запитання, які б хотіли задати
автору.
3. Написати
власну новелу (тема довільна).
4. Створити асоціативний ланцюжок за змістом
твору (на вибір).
5. Порівняти „Казку про Дурила” В.Симоненка й послання „І мертвим, і живим…” Т.Г.Шевченка.
Немає коментарів:
Дописати коментар